Субота, 15 грудня 2018
УПЦ Київський Патріархат
   
Текст

Ізраїль запрошує українських медійників

ergvtЗ 16 по 24 листопада 2014 року тривав прес-тур українських ЗМІ до Ізраїлю. Вже вдруге з 2012 року Прес-центр Київської Патріархії бере участь у такого роду подорожі до Ізраїлю. З благословення голови Інформаційного відділу УПЦ Київського Патріархату Високопреосвященного архиєпископа Євстратія в подорож вирушив секретар Прес-центру Київської Патріархії Володимир Яцульчак. До складу української медіа-групи також входили: керівник Відділу прес-центру та зв'язків з громадськістю УНІАН Ірина Головатенко, літературний редактор та перекладач веб-сайту «Православіє в Україні» Вікторія Кочубей, директор Релігійно-інформаційної служби України Тарас Антошевський, фотограф УНІАН Олександр Синиця, а також дописувач журналу «Слово» Володимир Клименко.

На запрошення Міністерства Туризму Ізраїля українські релігійні та світські медійники протягом восьмиденного періоду сколесили Святу Землю від Галілеї на півночі й до крайньої південної точки країни, де на межі трьох держав: Ізраїлю, Йорданії та Єгипту розташоване червономорське місто Ейлат.

Ізраїль – Біблійна країна. Країна віри, яка на протязі тисячоліть шанується як Свята Земля (івр. Ерец ГаКодеш). Для релігійної людини, віра якої заснована на Священному Писанні, немає більш святого місця на землі. Тут, на вузькому відтинку землі між Середземним морем і річкою Йордан, знаходиться джерело віри для мільйонів. Тут, між випаленими сонцем горами та родючими долинами, дух людини піднявся до небес: «Підуть багато народів і скажуть: прийдіть, і зійдемо на гору Господню,¬ у дім Бога Якова, і навчить Він нас Своїх шляхів і будемо ходити стеж¬ками Його; бо від Сіону вийде закон, і слово Господнє – з Єрусалима».

У цих тісних межах відбулися всі релігійні та історичні події, описані в Біблії (Старому та Новому заповітах). До початку IV століття перші християни не займалися облаштуванням святих місць, вбачаючи в них просто доказ Божественного прояву на землі й звершення месіанської діяльності. Початок шануванню святих місць поклала свята цариця Олена, мати імператора Костянтина Великого, коли в 326 р. відвідала Єрусалим, побудувавши за наказом сина-імператора Костянтина перші паломницькі храми на гробі Христа, на Оливній горі (на місці Вознесіння), у Вифлеємі і в Хевроні (біля діброви Мамре, де Авраам і Сарра побачили трьох ангелів (Бут. 13, 14). Саме з цих часів почалося масове паломництво християнських прочан до святинь, пов’язаних із земним життям Ісуса Христа.

Думаю, не варто обтяжувати читача довгими лекціями про історію Ізраїля, з якою можна ознайомитися на сторінках багатьох книг та веб-сайтів. Більш важливим, на мою думку, довести українському прочанину, що паломництва до Святої Землі, які останнім часом добре налагодженні з України, не є виключно прерогативою чи данністю сучасності. Історія українців в Ізраїлі є давньою.

Мабуть найвідомішим прочанином став ігумен одного чернігівського монастиря Даниїл - посланець української землі - який приблизно 1105-1107 роках звершив паломництво до Святої Землі і мав можливість поставити свою лампаду на Гробі Господньому. Даниїл присвячує цьому диву багато місця. Ми ж процитуємо кілька його рядків: «Коли настала восьма година, на Гробі православні священики почали співати вечірню, і чорноризці, і всі духовні мужі… Коли ж почали читати паремії тієї Великої суботи, на першій паремії єпископ з дияконом вийшов з великого вівтаря і підійшли до дверей Гробу і подивився у Гріб через дверну решітку і не побачив світла на Гробі, і повернувся назад… І тоді всі люди зі сльозами заголосили «Кіріє, елейсон»… Коли ж минула дев’ята година дня і почали співати похідну пісню «Господу поєм», тоді раптово зі сходу прийшла маленька хмарка і стала над непокритим верхом тієї церкви, і над Святим Гробом пролився невеличкий дощ і намочив нас добре, що стояли біля Гробу. І тоді раптово засяяло святе світло у Святому Гробі: вийшло сяйво страшне і світле з Гробу Господнього…»

У Палестині, що входила в той час до складу створеного хрестоносцями Єрусалимського королівства, Даниїл провів 16 місяців. Він жив у монастирі св. Сави, звідки здійснював поїздки країною, відвідуючи місця, пов'язані з земним життям Ісуса Христа і біблійними подіями. Саме ці пам'ятки Даниїл описує особливо докладно, не упускаючи можливості нагадати пов'язані з ними перекази або апокрифічні легенди. Він описує, наприклад, лаву, на якій спочивало тіло знятого з хреста Христа, камінь неподалік, сидячи на якому, ангел провістив про воскресіння Ісуса, описує Голгофу і навіть те заглиблення у скелі, в якому, згідно з переданням, був поставлений хрест; він згадує місце, звідки був вознесений на небо у вогненній колісниці пророк Ілля, печеру, у якій Ісуса намагався спокусити диявол, будинок Преторії, куди Христа привели до Пилата, та ін. У деяких випадках Даниїл відтворює окремі епізоди, передає або сам складає репліки учасників подій (таким, наприклад, є вигук Богородиці, що бачить розп'яття Ісуса).

Настільки ж конкретно й образно описує Даниїл природу Палестини. Він захоплюється родючістю південної землі, де добре виростають пшениця та ячмінь, а в садах — достаток різноманітних плодових дерев. Прагнення Даниїла до конкретності й наочності разюче: відстані він вимірює то довжиною перельоту стріли, то довжиною кидка каменя («як дорослий чоловік докине», — пояснює при цьому Даниїл), ріку Йордан він порівнює зі знайомою йому на Русі рікою Снов (притока Десни): так само швидка її течія, так само звивисте русло. Тиверіадське озеро, пише ігумен, можна обійти, а вода в ньому така смачна, що не може нею насититися питущий. В озері тім водиться риба — смачніша всіх риб, її полюбляв їсти Христос, на вигляд вона нагадує коропа. Настільки ж докладні і наочні описи архітектурних споруд: Даниїл розповідає про мармурові колони, розписані склепіння, мозаїчні підлоги палестинських храмів, про фортечні споруди.

Даниїл згадує про зустрічі з єрусалимським королем Болдуїном, про ризиковані поїздки по гірських дорогах, де подорожан підстерігали засідки «сарацинів», про богослужіння в Єрусалимському храмі. Він постійно відчував себе посланцем Київської Руси: не випадково він залишає в храмі св. Сави поминання за всіх руських князів, перелічивши їх у відповідному своєму часові ієрархічному порядку.

«Ходіння» Даниїла» вартісне не лише як докладний путівник для прочан; воно відтворює знання і уявлення русинів про події і персонажі Священної історії, надаючи свідчення про широкий кругозір руських книжників початку XII ст.

Сучасницею ігумена Даниїла була преподобна Євфросинія, княжна Полоцька - древня прочанка, яка приблизно 1173 року відвідала Палестину, де й померла і була похована у монастирі Прп. Феодосія Великого.

Великими меценатами не тільки українських, а й палестинських храмів і монастирів були українські гетьмани та козаки. Так відомо, що гетьман Іван Мазепа неодноразово обдаровував храм Гробу Господнього та інші християнські святині Ізраїлю дорогоцінними золотими та срібними потирами та лампадами, а також Плащаницями та іконами, роботи українських майстрів. Так, було зроблено срібну плиту для церкви Гробу Господнього в Єрусалимі. Мазепа подарував срібну миску (тарелю) для церкви Гробу Господнього в Єрусалимі з написом: “Дар Його Високості Івана Мазепи, гетьмана Русі”. Збереглася дотепер у Єрусалимі Плащаниця, яку подарував для церкви Гробу Господнього гетьман. Плащаниця розміром один на півтора метри, кута у срібній блясі.

На що ж слід звернути особливу увагу українському прочанину, перебуваючи в Ізраїлі:

1. Відвідуючи храм Гробу Господнього та Кувуклію, розташовану в ньому, слід знати, що через руйнування Єрусалиму та особливо християнських святинь міста персидським царем Хозровом ІІ у 614 році та халіфом Аль-Хакімом у 1009 році від древнього храму Гробу, який називався Анастасісом, та Кувуклії майже нічого не залишилося. Від самої ж скали гробу Христа залишився тільки один камінь. До нього можна торкнутися, зайшовши у приділ коптів, який розташований у голові Кувуклії. Коптський чернець покаже вам цей камінь дерев’яною палицею у своїй руці.

2. Від храмових комплексів цариці Олени, які вона збудувала у IV столітті, збереглися лише артефакти не так давно розкопані ізраїльськими археологами. Це древні стіни, колони, мозаїки. Але, мабуть, найкрасивішими та найбільш оригінальними збереглися мозаїки підлоги храму Табхи, де за переданням Христос примножив хліб та рибу, наситивши ними тисячі перших послідовників. У цих вишуканих мозаїках майстри відобразили флору та фауну древнього Ізраїля. Підлога базиліки прикрашена чаплями та лелеками, павичами та дикими качками, рибами та зміями й різними савцями.

3. Оскільки я вже говорив про багатовікову традицію українського прочанства й ктиторства на Святій Землі, варто згадати наших доброчинців останнього часу. Наші сучасники дбають про паломників з України. Ніби в казці братів Грімм про Гензель і Гретель наші прочани то тут, то там натикаються на такі рідні знаки присутності. Так в Назареті на майдані перед величною базилікою Благовіщення, роботи італійського архітектора Антоніо Барлуцці, на стіні біля воріт висить уже відома мозаїка української Зарваницької Богородиці з предстоячими навколішки українськими богомольцями в національних одностроях. Також і на подвір’ї іншого назаретського храму Архангела Гавриїла, збудованому на джерелі, де згідно передання Діва Марія набирала воду і вперше почула привітання ангела «Радій, Маріє», видніється вже кілька мозаїк з України. Одна з них, зокрема, облаштована коштом та стараннями митрополита Луцького і Волинського Михаїла. Його ж стараннями облаштована ще одна мозаїка на подвір’ї храму Різдва Іоана Хрестителя в Ейн-Керемі, передмісті Єрусалиму, де й народився Предтеча Іоан.

4. Серед великої кількості паломницьких зупинок, мабуть, завершальним пунктом для прочанина повинно стати єрусалимське нічне лазерне шоу в Башті Давида. Тут вам запропонують послухати розповіді про минуле міста, історичні знахідки та древні міфи, пов’язані з Єрусалимом. Ви станете глядачами захопливого видовища, яке не має аналогів. Ознаки кожної епохи поступово занурюють нас в піски часу і тільки письмові джерела та артефакти дають нам можливість уявити собі минуле. Тисячі книг, написані про Єрусалим, проведуть нас від сучасного до минулого, все глибше занурюючи нас в історію унікального міста – серця світу.

Завершується шоу появою на стінах древнього міста великої кількості бань та куполів храмів, мечетей та синагог. А всередині цього різноманіття красується величний собор із золотими банями. На якусь мить мені здалося, що бачу рідний Михайлівський Золотоверхий собор – гордість Києва та символ відродженої України. Це зворушує і приводить до усвідомлення закінчення довгої подорожі. Зрозуміло, - пора додому на Україну, щоб розповісти рідним своїм про велич Святої Землі.

Прес-центр Київської Патріархії висловлює щиру подяку Міністерству Туризму Ізраїля в Україні, а особливо пані Анні Серокуровій, піар-директору Міністерства Туризму Ізраїля в Україні, та пані Ларисі Самойлович, аташе туризму Міністерства Туризму Ізраїля в Україні, за запрошення та можливість поспілкуватися з українськими колегами  медійниками на Святій Землі. Особливу подякую за фінансову підтримку висловлюємо голові Відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ Київського Патріархату архієпископу Рівненському і Острозькому Іларіону, а також колективу Паломницького центру «Пілігрим».

Володимир ЯЦУЛЬЧАК
секретар Прес-центру Київської Патріархії


Церква.info

Наш банер

Церква.info: Офіційний веб-сайт УПЦ Київського Патріархату

Статистика

bigmir)net TOP 100

Підписка на новини

Введіть адресу Вашої поштової скриньки:

Пошук

Соціальні мережі

facebookTwitteryoutube

МОЛИТВА

Патріарше розпорядження про молитву за Україну

Останні новини

У Дніпропетровській єпархії відкрито Call-center (Відео)
19 березня 2015 року в медіацентрі «ДНЕПР ПОСТ» відбулася пресконференція «Дніпропетровська єпархія...

Пастирський візит у Львівську психіатричну лікарню
16 березня 2015 року з благословення очільника ЛьвівськоСокальської єпархії УПЦ Київського Патріархату...

В Оратові освятили автомобіль для потреб армії
Настоятель храму Успіння Пресвятої Богородиці смт. Оратів протоієрей Андрій Кук освятив автомобіль...

На Вінничині поховали воїна батальйону «Миротворець» Катрича В’ячеслава
17 березня в храмі святителя Миколая Чудотворця міста Калинівки був проведений чин...

У Дніпропетровську відспівали 16-ох загиблих воїнів
19 березня 2015 року на Краснопільському кладовищі м. Дніпропетровська відбулося відспівування 16ох...

Владика Юліан зустрівся із викладачами та студентами Коломийського педагогічного коледжу
19 березня 2015 року в актовій залі Коломийського педагогічного коледжу відбулася зустріч...

Чергова допомога воїнам АТО від Дніпропетровської єпархії
13 березня 2015 року у п’ятницю з благословення керуючого Дніпропетровською єпархією преосвященнійшого...

Студенти КПБА відвідали літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка
Істинна краса завжди прихована від нас для того щоб побачити її потрібно...

У Тернополі відбулося відкриття виставки "Ікона в українській родині"
17 березня 2015 року у виставковій залі Тернопільського  національного економічного  університету відбулося...

На Рівненщині ще одна громада УПЦ МП приєдналася до УПЦ Київського Патріархату
12 лютого 2015 року у селі Мильча Дубенського району відбулися збори на...